Дві важливі умови для зменшення інфляції

Озвучений Національним банком України інфляційний орієнтир на кінець 2016 року на рівні 12% плюс-мінус 4 відсоткові пункти є реалістичним. Наразі в Україні відбувається потужна дезінфляційна тенденція, адже ціни зростають набагато повільніше, ніж торік. Інфляція у річному вимірі вже сповільнилася вдвічі: з пікового рівня 61% у квітні 2015 року до 33% у лютому 2016 року.

За підсумками березня очікується суттєве сповільнення до 21%, а у квітні до 10% або навіть менше. Помірне прискорення інфляції до кінця року має відбутися насамперед через підвищення цін на адміністративно регульовані комунальні послуги (газ, тепло, електроенергія).

Політику інфляційного таргетування в Україні досі не впроваджено, але підготовка до цієї визначної події триває. Це прогресивний режим монетарної політики, але для його потрібні дві важливі передумови.

По-перше, це припинення практики фіскального домінування у монетарній політиці. Потрібно перестати вважати Національний банк основним джерелом фінансування дефіциту державних фінансів, включно із дефіцитом НАК "Нафтогаз України".

В цьому напрямі досягнуто суттєвого прогресу: дефіцит НАК "Нафтогаз України" суттєво зменшено, НБУ практично не викупає облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Тепер потрібно закріпити цей принцип та не планувати підтримку центрального банку в фінансуванні державних фінансів у майбутні періоди.

По-друге, потрібно завершити процес виведення внутрішніх цін на енергоресурси на ринковий рівень. Це той інфляційний потенціал, який практично неможливо регулювати діями Національного банку України. Коли Україна наблизиться до завершення цієї фундаментальної реформи, тоді український центробанк може та має взяти на себе повну відповідальність за інфляцію в країні.